охороняти
ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін.
Сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Тулуб, В степу.., 1964, 246);
Незабаром зустріли верхівців — знайомих дядьків-пікетчиків, що охороняли узбережжя (Гончар, Таврія.., 1957, 361);
// Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; вартувати, стерегти.
Вона [рота] нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43);
Плечистий закінчив розмову і, обернувшись, кивнув головою на того, що охороняв Йоньку (Тют., Вир, 1964, 438);
// Забезпечувати, гарантувати недоторканність кого-, чого-небудь.
СРСР охороняє суверенні права союзних республік (Конст. СРСР, 1963, 7);
// Оберігати від руйнування, знищення, завдавання шкоди і т. ін.
Природу треба шанувати, берегти й множити її багатства. Нарешті, її треба охороняти (Знання.., 6, 1965, 3);
// Захищати від чого-небудь.
Жито спочатку виростало вищим за дубочки і охороняло їх своєю тінню від спеки (Ів., Дубок, 1950, 13);
Чи то нянька не вміла його охоронити, чи слабовите тіло не знесло всієї тієї п’янкої розкоші.., — став занепадати Вітя, хиріти, а далі й зовсім обліг (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).
Значення в інших словниках
- охороняти — охороня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- охороняти — Оберігати, берегти, фр. пильнувати; вартувати, стерегти, сторожити, чатувати, стояти на варті <�сторожі, чатах>; (вулиці) патрулювати; (ліс) зберігати; (від спеки) захищати. Словник синонімів Караванського
- охороняти — -яю, -яєш, недок., охоронити, -роню, -рониш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. || Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; вартувати, стерегти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охороняти — Вартувати, вивартувати, довартувати, зівартувати, обвартувати, повартувати, охоронювати, охоронити, поохоронювати, схоронювати, схоронити, посхоронювати, пильнувати, допильновувати, допильнувати, подопильновувати, попильновувати, попильнувати... Словник чужослів Павло Штепа
- охороняти — ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., кого, що. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, убезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- охороняти — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
- охороняти — Охороня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- охороняти — Охороня́ти, -ня́ю, -єш гл. Охранять. Словник української мови Грінченка