охранка
ОХРА́НКА, и, ж., розм.
У царській Росії – орган таємного поліцейського нагляду.
[Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Л. Смілянський);
Царська охранка з ніг збивалася, вишукуючи учасників замаху на генерал-ад'ютанта Дрентельна (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охранка — охра́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- охранка — -и, ж., розм. У дореволюційній Росії – орган таємного поліцейського нагляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Охранка — Таємна політична поліція у Росії; створeна 1866 для боротьби з рeволюційним руxом; ліквідована під час Лютнeвої рeволюції 1917. Універсальний словник-енциклопедія
- охранка — ОХРА́НКА, и, ж., розм. У дореволюційній Росії — орган таємного поліцейського нагляду. [Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Сміл., Черв. Словник української мови в 11 томах