1. Словник української мови в 11 томах

охранка

ОХРА́НКА, и, ж., розм. У дореволюційній Росії — орган таємного поліцейського нагляду.

[Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Сміл., Черв. троянда, 1955, 89);

Царська охранка з ніг збивалася, вишукуючи учасників замаху на генерал-ад’ютанта Дрентельна (М. Ол., Леся, 1960, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охранка — охра́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. охранка — -и, ж., розм. У дореволюційній Росії – орган таємного поліцейського нагляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охранка — ОХРА́НКА, и, ж., розм. У царській Росії – орган таємного поліцейського нагляду. [Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Л. Смілянський); Царська охранка з ніг збивалася, вишукуючи учасників замаху на генерал-ад'ютанта Дрентельна (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. Охранка — Таємна політична поліція у Росії; створeна 1866 для боротьби з рeволюційним руxом; ліквідована під час Лютнeвої рeволюції 1917. Універсальний словник-енциклопедія