охранка

охра́нка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охранка — -и, ж., розм. У дореволюційній Росії – орган таємного поліцейського нагляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. охранка — ОХРА́НКА, и, ж., розм. У царській Росії – орган таємного поліцейського нагляду. [Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Л. Смілянський); Царська охранка з ніг збивалася, вишукуючи учасників замаху на генерал-ад'ютанта Дрентельна (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. Охранка — Таємна політична поліція у Росії; створeна 1866 для боротьби з рeволюційним руxом; ліквідована під час Лютнeвої рeволюції 1917. Універсальний словник-енциклопедія
  4. охранка — ОХРА́НКА, и, ж., розм. У дореволюційній Росії — орган таємного поліцейського нагляду. [Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Сміл., Черв. Словник української мови в 11 томах