ошелешений
ОШЕЛЕ́ШЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до ошеле́шити.
Ошелешена його словами, вона якусь секунду стояла, мов статуя (Г. Коцюба);
Монахи, ошелешені, виходять (Л. Костенко);
* У порівн. Надія, нічого не розуміючи, ще довго стояла серед кімнати, немов ошелешена (Яків Баш).
2. у знач. прикм. Приголомшений.
Ошелешений начальник навіть забув висловити свій гнів (М. Чабанівський);
Йому подобалось .. холоднувато говорити ошелешеним коректорам: – Хоч би в заголовках помилок не припускались... (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошелешений — ошеле́шений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- ошелешений — див. зляканий; приголомшений; розгублений Словник синонімів Вусика
- ошелешений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ошелешити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошелешений — ОШЕЛЕ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошеле́шити. Ошелешена його словами, вона якусь секунду стояла, мов статуя (Коцюба, Нові береги, 1959, 66); *У порівн. Надія, нічого не розуміючи, ще довго стояла серед кімнати, немов ошелешена (Баш, На.. Словник української мови в 11 томах