1. Словник української мови в 11 томах

ошелешений

ОШЕЛЕ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошеле́шити.

Ошелешена його словами, вона якусь секунду стояла, мов статуя (Коцюба, Нові береги, 1959, 66);

*У порівн. Надія, нічого не розуміючи, ще довго стояла серед кімнати, немов ошелешена (Баш, На.. дорозі, 1967, 60);

// У знач. прикм.

Ошелешений начальник навіть забув висловити свій гнів (Чаб., Тече вода.., 1961, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошелешений — ошеле́шений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ошелешений — див. зляканий; приголомшений; розгублений Словник синонімів Вусика
  3. ошелешений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ошелешити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошелешений — ОШЕЛЕ́ШЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до ошеле́шити. Ошелешена його словами, вона якусь секунду стояла, мов статуя (Г. Коцюба); Монахи, ошелешені, виходять (Л. Костенко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах