павутина

ПАВУТИ́НА, и, ж.

1. Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки.

Конала муха в павутині (І. Котляревський);

Заздрів я ліворуч грубку, а в куті над нею павутину (Л. Мартович);

Ти йдеш узліссям. Як жива, Між віттям павутина проплива (М. Рильський);

* У порівн. А танки вже гуркочуть, і там і там вже видно, як один із них, перевалюючись, прасує окопи першої лінії, давить, підминає під себе, як павутину, дротяні загорожі (О. Гончар);

// чого, з чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує таку сітку або нитки.

Стіни репалися, густа павутина тріщин плелася від стелі до підлоги (М. Руденко);

Після вечері брати почали поратися біля густої павутини з дротів, конденсаторів, котушок, змонтованих на металевому каркасі (П. Автомонов).

2. чого і без дод., перен. Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти.

Але що ж зроблю, коли я, як і всі ми, живу під павутиною (Леся Українка);

Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм'якшила наших м'язів (В. Еллан-Блакитний);

Горе мені, нечестивому, Бо зла павутину ткав я безпрестану (І. Драч).

△ (1) Всесві́тня павути́на <�Всесві́тнє павути́ння>, інформ. – найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді, що включає десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.

Всесвiтнє павутиння – це найбiльш популярний сервiс в iнтернет. Через нього можна одержати доступ до всiх iнших сервiсiв (з наук. літ.);

Роботу всесвітньої павутини забезпечують мільйони веб-серверів, розкиданих по всьому світу (з наук.-попул. літ.);

Люди застрягли в сітці Всесвітньої павутини і забули, що то лише віртуальний світ (з наук.-попул. літ.);

Усесвітня павутина є розподіленою базою документів в мережі інтернет (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павутина — павути́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. павутина — -и, ж. 1》 Легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. || чого, з чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує таку сітку або нитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павутина — И, ж., комп. Інтернет-мережа. Треба залізти в павутину і подивитись. Словник сучасного українського сленгу
  4. павутина — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови
  5. павутина — ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Словник синонімів української мови
  6. павутина — Павути́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. павутина — ПАВУТИ́НА, и, ж. 1. Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Конала муха в павутині (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. павутина — Павутина, -ни ж. Паутина. Чуб. V. 819. Словник української мови Грінченка