павутиння
ПАВУТИ́ННЯ, я, с.
1. Збірн. до павути́на 1.
В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Л. Мартович);
Обтрушуючись, оббираючи з себе клубки павутиння, офіцери пробираються назустріч один одному (О. Гончар);
* У порівн. На небі сірим павутинням снувались хмари (М. Коцюбинський);
Немов осіннє павутиння, мої думки... Як сни... (В. Сосюра).
2. Те саме, що павути́на.
На стелі Павутиння павук собі плів (Леся Українка);
Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М. Рильський);
Серед того павутиння неводів чорнів кухарський курінь (І. Нечуй-Левицький);
Над критими грузовиками зводилось стальне павутиння високих антен (В. Кучер);
Павутиння підозри проти колишнього співробітника насотувалось навіть у Силантьєва (М. Трублаїні);
На новорічному карнавалі крізь бризки хлопавок і кольорове павутиння серпантину Остап побачив знайоме дівоче обличчя. (Р. Іваничук).
Значення в інших словниках
- павутиння — павути́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- павутиння — Павутина; П. тенета, пастка; (інтриг) плетиво. Словник синонімів Караванського
- павутиння — -я, с. 1》 Збірн. до павутина 1). 2》 Те саме, що павутина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- павутиння — плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Фразеологічний словник української мови
- павутиння — ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Словник синонімів української мови
- павутиння — Павути́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- павутиння — ПАВУТИ́ННЯ, я, с. 1. Збірн. до павути́на 1. В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- павутиння — Павутиння, -ня с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа. Словник української мови Грінченка