1. Фразеологічний словник української мови

павутиння

плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян). мота́ти павути́ну. Глитай павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл..). заво́дити павути́ну. Він .. знав кожного вдачу, душу й заводив свою .. павутину на цілу околицю (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павутиння — павути́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. павутиння — Павутина; П. тенета, пастка; (інтриг) плетиво. Словник синонімів Караванського
  3. павутиння — -я, с. 1》 Збірн. до павутина 1). 2》 Те саме, що павутина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. павутиння — ПАВУТИ́ННЯ, я, с. 1. Збірн. до павути́на 1. В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. павутиння — ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Словник синонімів української мови
  6. павутиння — Павути́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. павутиння — ПАВУТИ́ННЯ, я, с. 1. Збірн. до павути́на 1. В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  8. павутиння — Павутиння, -ня с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа. Словник української мови Грінченка