1. Фразеологічний словник української мови

падати

(аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач); (Кирило:) Як почну хвайдою маніжити (відьму), аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький). аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний).

дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в) чий, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає бадьорість, віру в себе, в свої сили. Бив грім, натискала буря, валилося десь поблизу двадцять п’ять смерек відразу — і падав дух чоловіка в навалі вічностей .. і всесильностей сил (Г. Хоткевич); Його (Наполеона) дуже хвилювало останній час, що армія поволі танула, що великі втрати живою силою, занепадав дух (П. Кочура).

ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт. Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк). не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна.— Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко).

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський); Павло побачив .. пробоїну і серце його впало (І. Багмут); Він не пам’ятає, як відчинив двері .. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки. .. Серце обірвалося (О. Донченко); Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов’я. Серце обірвалося: “Ну, так і є — до командира!” (Ю. Збанацький).

тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́). 1. на кого. Кого-небудь підозрюють у чомусь. — Зараз ніяк не можу .. Тільки завтра .. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах). 2. тільки док. між ким. З’явилося непорозуміння. Так уперше в житті між сином і матір’ю впала тінь (Є. Кравченко).

хай (хоч) камі́ння з не́ба (па́дає). За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович (Посмітний) спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар).

(як (мов, на́че і т. ін.)) тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому. Хто-небудь відчув полегкість, бо позбувся чогось обтяжливого. Навік минуло врем’я люте, З плечей упав тягар століть (М. Рильський); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (М. Стельмах); Йшла — й наче якийсь тягар звалювався їй із плечей, наче вона в цій дражливо білій та чистій кімнаті залишила якусь свою біду, принизливу й жалюгідну (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падати — (опинятися у горизонтальному положенні) валитися, перекидатися, перевертатися, (згори, відриваючись від чогось, в ціні) спадати, (втомившись) лягати, (біля когось) припадати, (в бою) загинути, (температура) знижуватися, (зі сміху) реготати... Словник синонімів Полюги
  2. падати — па́дати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. падати — (з ніг) валитися, (з гуком) гепати|ся|, (всім тілом) простягатися, (помалу) опускатися, (зо сміху) лягати, (в обійми) кидатися, (до ніг) припадати; (- дощ) випадати, іти; (- води) спадати, жбухати, ур. Словник синонімів Караванського
  4. падати — Впасти, бабахатися, бабехнути, бабехнутися, бабухнути, бабухнутися, бахатися, бацькати, бацькатися, бебевхнути, бебевхнутися, бебехнути, бебехнутися, беркицьнути, беркицьнутися, бехнути, бехнутися, бльовкатися (у рідину), бовтнути (т.с. Словник синонімів Вусика
  5. падати — [падатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. падати — -аю, -аєш, недок. 1》 Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. падати — ПА́ДАТИ, аю, аєш, недок. 1. Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. Слуха [Маланка], як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м'яко пада на землю (М. Словник української мови у 20 томах
  8. падати — па́дати: ◊ па́дати на хвіст → хвіст Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. падати — Упав батько з гори, дідь.ко його бери. Байдужність дітей на терпіння батьків. Хто упав сьогодні, може завтра встати. Хто нині понижений, може бути взавтра вивишений. Хто раз упав, той знає, як то тяжко уставати. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. падати — (на що?), -аю, -аєш, недок. 1. Лягати. Падаю на ліжко з книжкою Арістотеля (А. Дністровий). 2. Сідати. Падай на стілець. Словник сучасного українського сленгу
  11. падати — ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір'я, шерсть, зуби — внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИ рідше (по всій поверхні — про волосся, шерсть, пір'я). — Док. Словник синонімів української мови
  12. падати — Па́дати, -даю, -даєш, -дає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. падати — ПА́ДАТИ, аю, аєш, недок. 1. Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. Слуха [Маланка], як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м’яко пада на землю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  14. падати — Падати, -даю, -єш гл. 1) Падать. 2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16. 3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять. 4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Словник української мови Грінченка