павутиння

ПАВУТИ́ННЯ, я, с.

1. Збірн. до павути́на 1.

В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Март., Тв., 1954, 345);

Обтрушуючись, оббираючи з себе клубки павутиння, офіцери пробираються назустріч один одному (Гончар, III, 1959, 240);

*У порівн. На небі сірим павутинням снувались хмари (Коцюб., І, 1955, 391);

Немов осіннє павутиння, мої думки… Як сни… (Сос., І, 1957, 234).

2. Те саме, що павути́на.

На стелі Павутиння павук собі плів (Л. Укр., І, 1951, 356);

Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (Рильський, II, 1960, 83);

Серед того павутиння неводів чорнів кухарський курінь (Н.-Лев., II, 1956, 221);

Над критими грузовиками зводилось стальне павутиння високих антен (Кучер, Голод, 1961, 436);

Павутиння підозри проти колишнього співробітника насотувалось навіть у Силантьєва (Трубл., І, 1955, 87);

Чимало людей у чорне павутиння оманлива біблія втягла (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 83).

Обпліта́ти (обпле́сти, обсно́вувати, обснува́ти і т. ін.) павути́нням — те саме, що Обпліта́ти (обплести́, опліта́ти, оплести́ і т. ін.) павути́ною ( див. павути́на); Плести́ (снува́ти) павути́ння; Розкида́ти павути́ння — те саме, що Плести́ павути́ну ( див. павути́на).

Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Рибак, Зброя.., 1943, 64);

[Хуса:] Жаль дивитись, як вони снують навколо нього павутиння злості і замислів злочинних (Л. Укр., III, 1952, 174);

[1-й чоловік:] Павук [Бичок], одно слово — павук! Скрізь навкруги розкидав павутиння (Кроп., І, 1958, 479);

Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (Шиян, Баланда, 1957, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павутиння — павути́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. павутиння — Павутина; П. тенета, пастка; (інтриг) плетиво. Словник синонімів Караванського
  3. павутиння — -я, с. 1》 Збірн. до павутина 1). 2》 Те саме, що павутина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. павутиння — ПАВУТИ́ННЯ, я, с. 1. Збірн. до павути́на 1. В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. павутиння — плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Фразеологічний словник української мови
  6. павутиння — ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Словник синонімів української мови
  7. павутиння — Павути́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. павутиння — Павутиння, -ня с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа. Словник української мови Грінченка