пай

ПАЙ¹, па́ю, ч.

1. Частка, яка вноситься в капітал якого-небудь товариства (кооперативного, акціонерного і т. ін.) кожним його членом або дістається кожному при його розподілі.

Акціонерне (пайове) товариство є юридичною особою, що діє на підставі окремого статуту з статутним (основним) капіталом, розподіленим на певне число частин (акцій, паїв) (з мови документів);

Потреба у свободі підприємництва змусить дозволити продаж і купівлю паїв (акцій), а це призведе до концентрації власності в одних руках (з наук.-попул. літ.);

В кооперативах є наймана праця, є паї, в них беруть участь навіть ті люди, які самі в підприємстві не працють, а мають гроші, щоб купувати паї (В. Винниченко);

Кооперативний пай.

2. Частка, яку вносить у що-небудь спільне окремий учасник або яка припадає на кого-небудь.

Незабаром з'ясувалося, що далеко не кожен з криничан спроможеться внести на човна свій пай (О. Гончар);

Аби ж то пощастило йому мати хоч половину дідизни. А то через рік-два доведеться її шматувати аж на чотири паї (М. Стельмах);

// рідко. Частина їжі, виділена кому-небудь, або трапеза, за якою їжу поділено на частини.

Уже прокликали до паю, А я собі у бур'яні Молюся богу... (Т. Шевченко).

3. Життєві умови, обставини і т. ін., в які потрапляє хто-небудь; чиясь доля.

Такий вже, видно, пай мені судився! (І. Франко);

// діал. Щастя, талан.

Куди не кидавсь, так ні: нема паю (Сл. Б. Грінченка).

◇ (1) На свій пай, діал. – також.

От Маруся трошки і зрадувалась, що, може, Олена зна того парубка, що їй так у душу запав, бо й вона на свій пай думала, що вже краще її парубка і на світі нема .. От і давай про нього випитувать (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПАЙ², па́я, ч.

Дрібна розмінна монета, що перебувала в обігу в Індії (до 1957 р.) та в Пакістані (до 1961 р.).

Пакістанський пай.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пай — пай 1 іменник чоловічого роду частка; внесок пай 2 іменник чоловічого роду дрібна монета, що була в обігу в Індії та Пакистані іст. Орфографічний словник української мови
  2. пай — Майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. англ. share; нім. Anteil n; угор. vagyonrész; рос. пай. Словник із соціальної роботи
  3. пай — Пай Частка, акція Отже, насамперед кождий член мусить дати свій пай (або акцию) до каси; оден пай може бути, наприклад, 10корон (См.-Стоцький, Порадник, 8); Члени мають повплачувати зараз всі заявлені паї і хоть половину чиншу за пасовиско (Канюк, 1906, 10). Українська літературна мова на Буковині
  4. пай — (комерційний) частка, акція, г. уділ; П. доля, щастя, талан; пайка. Словник синонімів Караванського
  5. пай — Майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, що здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. "Про сільськогосподарську кооперацію", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  6. пай — I паю, ч. 1》 Частка, що вноситься в капітал якого-небудь товариства (кооперативного, акціонерного і т. ін.) кожним його членом або випадає кожному в разі його розподілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пай — Уділ, див. акція Словник чужослів Павло Штепа
  8. пай — I дрібна розмінна монета Індії до 1957 p., Пакистану – до 1961 р. II (від тур. pay – частина, жереб, доля) частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне підприємство або організацію. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пай — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  10. пай — Пай, па́ю, па́єві, па́єм; паї́, паї́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пай — ПАЙ, па́ю, ч. 1. Частка, яка вноситься в капітал якого-небудь товариства (кооперативного, акціонерного і т. ін.) кожним його членом або дістається кожному при його розподілі. Словник української мови в 11 томах
  12. пай — рос. пай 1. Розмір майнового (грошового) внеску у спільну матеріальну справу при заснуванні підприємницької, споживчої чи іншої структури. Eкономічна енциклопедія
  13. пай — Пай, паю м. 1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч. 2) Счастье, удача. Куди не кидать, так ні: нема паю. Лебед. у. ум. пайок. Котл. Ен. V. 47. Словник української мови Грінченка