пакільце
ПА́КІЛЬЦЕ, льця, с., діал.
Зменш. до па́кіл.
Струмок виходить з берегів, вода підпливає під поли намету, прип'яті пакільцями до кам'янистого ґрунту (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me