пакільце

ПА́КІЛЬЦЕ, льця, с., діал.

Зменш. до па́кіл.

Струмок виходить з берегів, вода підпливає під поли намету, прип'яті пакільцями до кам'янистого ґрунту (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me