панахида
ПАНАХИ́ДА, и, ж.
Богослужіння, що відбувається для поминання померлих; заупокійна служба.
Підсліпий дяк читав панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Панас Мирний);
Вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (М. Стельмах);
// Те, що приносять на поминальну службу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.).
Минулась попу Мелащина панахида (прислів'я);
* У порівн. Макінтошенко, Панібаба, Стограмович і я виструнчилися, як на панахиді (А. Крижанівський).
(1) Громадя́нська панахи́да – збори перед похованням, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг.
На громадянській панахиді [Хвильового] промовляв Іван Микитенко – про талановитого письменника, який помилявся (Р. Іваничук);
Найма́ти / найня́ти панахи́ду див. найма́ти;
Служи́ти (пра́вити, справля́ти) / відслужи́ти (відпра́вити, спра́вити) панахи́ду див. служи́ти.
Значення в інших словниках
- панахида — панахи́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- панахида — Заупокійне богослужіння, яке здійснюють над тілом померлого під час похорону, а також після його поховання — на 3-й, 9-й, 40-й дні після смерті, у роковини смерті та народження, у дні тезоімеництва тощо Словник церковно-обрядової термінології
- панахида — -и, ж. Церковна відправа по померлому. || Те, що приносять на поминальну відправу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). Громадянська панахида — збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панахида — Помин, мерлини, задушниця, див. реквієм Словник чужослів Павло Штепа
- панахида — панахи́да [від грец. παννυχίς (παννυχίδος) – всеношна] 1. Церковна служба по померлому (в православ’ї). На відміну від похоронної відправи може влаштовуватися через значний час після смерті померлого. 2. Громадянська П. – віддання останньої шани померлому, траурний мітинг. Словник іншомовних слів Мельничука
- панахида — панахи́ду (заупокі́йну) пра́вити по кому—чому і без додатка. Не сподіватися на щасливий кінець чого-небудь, повернення когось і т. ін. — Гей! А що додому переказати? — гукають слідом останні. — Коли панахиди правити? — По своєму батькові прав!... Фразеологічний словник української мови
- панахида — Панахи́да, -ди; -хи́ди, -хи́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панахида — ПАНАХИ́ДА, и, ж. Церковна служба по померлому. Підсліпий дяк читав панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Мирний, І, 1954, 328); Вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (Стельмах, II, 1962, 362); //... Словник української мови в 11 томах