1. Словник української мови у 20 томах

панище

ПАНИ́ЩЕ, а, ч., зневажл.

Збільш. до пан.

Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панище — пани́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панище — ПАНИ́ЩЕ, а, ч. Зневажл. до пан. Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (Фр., І, 1955, 373). Словник української мови в 11 томах