1. Словник української мови в 11 томах

панище

ПАНИ́ЩЕ, а, ч. Зневажл. до пан.

Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (Фр., І, 1955, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панище — пани́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панище — ПАНИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до пан. Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (І. Франко). Словник української мови у 20 томах