панище

пани́ще

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панище — ПАНИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до пан. Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. панище — ПАНИ́ЩЕ, а, ч. Зневажл. до пан. Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш панище визирає (Фр., І, 1955, 373). Словник української мови в 11 томах