паничик
пани́чик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паничик — -а, ч. Зменш.-пестл. до панич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паничик — ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. – Паничики! – промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, – будьте милостиві до моїх хлопців! (Марко Вовчок); У панському дворі було неблагополучно!... Словник української мови у 20 томах
- паничик — ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. — Паничики! — промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, — будьте милостиві до моїх хлопців! (Вовчок, І, 1955, 33); У панському дворі було неблагополучно!... Словник української мови в 11 томах