1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паничик

пани́чик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до панич.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паничик — пани́чик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. паничик — ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. – Паничики! – промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, – будьте милостиві до моїх хлопців! (Марко Вовчок); У панському дворі було неблагополучно!... Словник української мови у 20 томах
  3. паничик — ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. — Паничики! — промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, — будьте милостиві до моїх хлопців! (Вовчок, І, 1955, 33); У панському дворі було неблагополучно!... Словник української мови в 11 томах