1. Словник української мови у 20 томах

панійка

ПА́НІЙКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до па́ні.

В хаті панійка тонка Крутить пана товстяка (Л. Глібов);

Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю (Панас Мирний);

Навіть серед читачів, котрі вважали себе народолюбцями, зустрічалось немало, схожих на ту панійку, що гірко плакала над книжкою з народного побуту, довідавшись з неї, що селяни-“мужики”, виявляється, не п'ють вранці кофе... (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панійка — пані́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панійка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панійка — ПАНІ́ЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́ні. В хаті панійка тонка Крутить пана товстяка (Гл., Вибр., 1951, 220); Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю (Мирний, III, 1954, 273); Навіть серед читачів... Словник української мови в 11 томах
  4. панійка — Панійка, -ки ж. ум. отъ панія. Словник української мови Грінченка