паралогізм

ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог.

Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки.

Книга містить чимало паралогізмів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралогізм — паралогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралогізм — -у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралогізм — Хибовисновок, див. казуїстика, софістика Словник чужослів Павло Штепа
  4. паралогізм — паралогі́зм (від грец. παραλογισμός – хибний умовивід) ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки і звичайно призводить до хибних висновків. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. паралогізм — ПАРАЛОГІЗМ (від грецьк. παραλοσομοζ — неправильне міркування) — логічна помилка, допущена в міркуванні, яка є (на відміну від софізму) результатом ненавмисного, несвідомого порушення законів і правил логіки (див. софізм). Філософський енциклопедичний словник
  6. паралогізм — ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Словник української мови в 11 томах