паралогізм

ПАРАЛОГІЗМ (від грецьк. παραλοσομοζ — неправильне міркування) — логічна помилка, допущена в міркуванні, яка є (на відміну від софізму) результатом ненавмисного, несвідомого порушення законів і правил логіки (див. софізм).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралогізм — паралогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралогізм — -у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралогізм — Хибовисновок, див. казуїстика, софістика Словник чужослів Павло Штепа
  4. паралогізм — ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Книга містить чимало паралогізмів. Словник української мови у 20 томах
  5. паралогізм — паралогі́зм (від грец. παραλογισμός – хибний умовивід) ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки і звичайно призводить до хибних висновків. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. паралогізм — ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Словник української мови в 11 томах