1. Філософський енциклопедичний словник

софізм

СОФІЗМ (від грецьк. σόφισμα — судження, придумане розумно, хитро) — логічний феномен у вигляді послідовності пов'язаних суджень, що має на меті створити видимість (ілюзію) логічного обґрунтування (доказу) напередхибного твердження. С. сприймається як певний умовивід, тобто як логічний доказ хибного твердження, хоча насправді має місце імітація умовиводу. Для викриття імітації необхідний логічний і семантичний аналіз С. Поняття "С." виникло в античній філософії завдяки діяльності школи софістів. Софіст в одіозному розумінні — людина, що будує С., щоб переконати опонента в істинності деяких тверджень заради власної вигоди. Розгляд і аналіз С. в античній філософії (Платон, Аристотель) спонукали до більш глибокого дослідження правил і законів логічного мислення.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. софізм — софі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. софізм — СОФІЗМ – СУФІЗМ Софізм, -у. Навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; словесне плетиво, що вводить в оману. Суфізм, -у. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення. Літературне слововживання
  3. софізм — -у, ч. Умовний висновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Логічний виверт, який навмисне імітує формальну правильність мислення, щоб видати хиби міркування за один з видів логічних помилок. [Руфін:] То ж скільки треба тонких софізмів сплести, щоб вловити у християнський невід римську душу... (Леся Українка); Політичні софізми. Словник української мови у 20 томах
  5. софізм — софі́зм (від грец. σόφισμα – судження, придумане розумно, хитро) навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. софізм — В логіці хибний доказ, міркування, яке тільки здається вірним, але містить в собі приховані логічні помилки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. софізм — Софі́зм, -му; -фі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Умовисновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад; словесне плетиво, що вводить в оману. Словник української мови в 11 томах