софізм

Софі́зм, -му; -фі́зми, -мів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. софізм — софі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. софізм — СОФІЗМ – СУФІЗМ Софізм, -у. Навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; словесне плетиво, що вводить в оману. Суфізм, -у. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення. Літературне слововживання
  3. софізм — -у, ч. Умовний висновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Логічний виверт, який навмисне імітує формальну правильність мислення, щоб видати хиби міркування за один з видів логічних помилок. [Руфін:] То ж скільки треба тонких софізмів сплести, щоб вловити у християнський невід римську душу... (Леся Українка); Політичні софізми. Словник української мови у 20 томах
  5. софізм — софі́зм (від грец. σόφισμα – судження, придумане розумно, хитро) навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. софізм — В логіці хибний доказ, міркування, яке тільки здається вірним, але містить в собі приховані логічні помилки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. софізм — СОФІЗМ (від грецьк. σόφισμα — судження, придумане розумно, хитро) — логічний феномен у вигляді послідовності пов'язаних суджень, що має на меті створити видимість (ілюзію) логічного обґрунтування (доказу) напередхибного твердження. Філософський енциклопедичний словник
  8. софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Умовисновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад; словесне плетиво, що вводить в оману. Словник української мови в 11 томах