софізм
софі́зм
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- софізм — СОФІЗМ – СУФІЗМ Софізм, -у. Навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; словесне плетиво, що вводить в оману. Суфізм, -у. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення. Літературне слововживання
- софізм — -у, ч. Умовний висновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Логічний виверт, який навмисне імітує формальну правильність мислення, щоб видати хиби міркування за один з видів логічних помилок. [Руфін:] То ж скільки треба тонких софізмів сплести, щоб вловити у християнський невід римську душу... (Леся Українка); Політичні софізми. Словник української мови у 20 томах
- софізм — софі́зм (від грец. σόφισμα – судження, придумане розумно, хитро) навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного. Словник іншомовних слів Мельничука
- софізм — В логіці хибний доказ, міркування, яке тільки здається вірним, але містить в собі приховані логічні помилки. Універсальний словник-енциклопедія
- софізм — СОФІЗМ (від грецьк. σόφισμα — судження, придумане розумно, хитро) — логічний феномен у вигляді послідовності пов'язаних суджень, що має на меті створити видимість (ілюзію) логічного обґрунтування (доказу) напередхибного твердження. Філософський енциклопедичний словник
- софізм — Софі́зм, -му; -фі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- софізм — СОФІ́ЗМ, у, ч. Умовисновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад; словесне плетиво, що вводить в оману. Словник української мови в 11 томах