парки

ПА́РКИ, рок, мн.

У давньоримській міфології – символ долі, фортуни.

Парки – це те саме, що в давньогрецькій міфології мойри (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парки — -рок, мн. У римській міфології – богині долі; відповідали мойрам у грецькій міфології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парки — (лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі. Лише тримайсь руками обома за нитку парок. І почезлий обрій тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63); По жилах час тече, а просвітку не видко, життя сувору нитку проклята Парка тче. (П-1:129). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. парки — па́рки (лат. Parcae) в давньоримській міфології богині долі, те, що у давніх греків мойри. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Парки — Па́рки, -рок, -ркам (гр. богині) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)