парки
ПА́РКИ, рок, мн.
У давньоримській міфології – символ долі, фортуни.
Парки – це те саме, що в давньогрецькій міфології мойри (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парки — -рок, мн. У римській міфології – богині долі; відповідали мойрам у грецькій міфології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парки — (лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі. Лише тримайсь руками обома за нитку парок. І почезлий обрій тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63); По жилах час тече, а просвітку не видко, життя сувору нитку проклята Парка тче. (П-1:129). Словник поетичної мови Василя Стуса
- парки — па́рки (лат. Parcae) в давньоримській міфології богині долі, те, що у давніх греків мойри. Словник іншомовних слів Мельничука
- Парки — Па́рки, -рок, -ркам (гр. богині) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)