паркий
ПАРКИ́Й, а́, е́.
1. Дуже насичений теплою парою, вологою.
Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (З. Тулуб).
2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів.
Сонце вже випливало з-за обрію. День обіцяв бути гарячий і паркий (Ю. Бедзик).
3. Від якого йде пара; який випускає теплі випари.
Вариво клекотіло в казанах, .. паркий дух ситної страви, прозорий димок слався на галявині (К. Гордієнко);
Землі паркій, мов сизуватій птиці, На крила впала райдужна краплинь (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паркий — парки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- паркий — -а, -е. 1》 Дуже насичений теплою парою, вологою. 2》 Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. 3》 Від якого йде пара; який випускає теплі випари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паркий — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію. Словник української мови в 11 томах