1. Словник української мови в 11 томах

паркий

ПАРКИ́Й, а́, е́.

1. Дуже насичений теплою парою, вологою.

Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508).

2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів.

Сонце вже випливало з-за обрію. День обіцяв бути гарячий і паркий (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 57).

3. Від якого йде пара; який випускає теплі випари.

Вариво клекотіло в казанах, .. паркий дух ситної страви, прозорий димок слався на галявині (Горд., Чужу ниву.., 1947, 270);

Землі паркій, мов сизуватій птиці, На крила впала райдужна краплинь (Мал., Книга.., 1954, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паркий — парки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паркий — -а, -е. 1》 Дуже насичений теплою парою, вологою. 2》 Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. 3》 Від якого йде пара; який випускає теплі випари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (З. Тулуб). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію. День обіцяв бути гарячий і паркий (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. паркий — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Словник синонімів української мови