паркий

ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Перший раз по довгій зимовій неволі в тісних, душних хатах ми, сільські діти, могли побігати собі свобідно (І. Франко); Повітря в кухні було важке, задушливе (В. Козаченко); В задушні, паркі ночі виносив (капітан) постелю з каюти на бак (О. Гончар); Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний); Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Ю. Збанацький); День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок). — Пор. 1. жарки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паркий — парки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паркий — -а, -е. 1》 Дуже насичений теплою парою, вологою. 2》 Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. 3》 Від якого йде пара; який випускає теплі випари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (З. Тулуб). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію. День обіцяв бути гарячий і паркий (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію. Словник української мови в 11 томах