парки
па́рки
(лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі.
Лише тримайсь руками обома
за нитку парок. І почезлий обрій
тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63);
По жилах час тече,
а просвітку не видко,
життя сувору нитку
проклята Парка тче. (П-1:129).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парки — -рок, мн. У римській міфології – богині долі; відповідали мойрам у грецькій міфології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парки — ПА́РКИ, рок, мн. У давньоримській міфології – символ долі, фортуни. Парки – це те саме, що в давньогрецькій міфології мойри (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- парки — па́рки (лат. Parcae) в давньоримській міфології богині долі, те, що у давніх греків мойри. Словник іншомовних слів Мельничука
- Парки — Па́рки, -рок, -ркам (гр. богині) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)