парки

па́рки

(лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі.

Лише тримайсь руками обома

за нитку парок. І почезлий обрій

тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63);

По жилах час тече,

а просвітку не видко,

життя сувору нитку

проклята Парка тче. (П-1:129).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парки — -рок, мн. У римській міфології – богині долі; відповідали мойрам у грецькій міфології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парки — ПА́РКИ, рок, мн. У давньоримській міфології – символ долі, фортуни. Парки – це те саме, що в давньогрецькій міфології мойри (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. парки — па́рки (лат. Parcae) в давньоримській міфології богині долі, те, що у давніх греків мойри. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Парки — Па́рки, -рок, -ркам (гр. богині) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)