парсуна

И, ж., розм., заст. Обличчя.

Ти, наче Богородиця, мені

ввижаєшся, лише склепляю очі,

а довкурги страшні парсуни вовчі

колошкають і сонну уві сні (ЧТ:126);

так течія приземлених бажань,

ласуючи парсун потворні трумни,

мене затисла в шпарі животіння

і вимовила владно: тут існуй. (П-2:33).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парсуна — Парсу́на: — образ, особа [6] Словник з творів Івана Франка
  2. парсуна — парсу́на іменник жіночого роду обличчя, фізіономія; портрет рідко Орфографічний словник української мови
  3. парсуна — див. лице Словник синонімів Вусика
  4. парсуна — -и, ж., розм., заст. 1》 Обличчя, фізіономія. 2》 Портрет. 3》 Твори портретного жанру в Україні та Росії 17-18 ст. 4》 Твори українського і російського портретного живопису 16-17 ст., що зберігають прийоми іконопису. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парсуна — ПАРСУ́НА, и, ж., розм., заст. 1. Обличчя, фізіономія. Рушником обтер парсуну (Сл. Б. Грінченка); Я ж Куліша малюю, а не його парсуну (Василь Шевчук). 2. Портрет. Словник української мови у 20 томах
  6. парсуна — ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗ розм., ФІЗІОНО́МІЯ розм., ФІ́ЗІЯ розм., ЛИК поет., заст., ПАРСУ́НА заст., МО́РДА вульг., РИ́ЛО вульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОК вульг., БУ́ДКА вульг., МАРМИ́ЗА вульг., МАРМУ́ЗА вульг., ТВАР ч. і... Словник синонімів української мови
  7. парсуна — ПАРСУ́НА, и, ж., розм., заст. 1. Обличчя, фізіономія. Рушником обтер парсуну (Сл. Гр.). 2. Портрет. Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, — засоромилась (Кв.-Осн., II, 1956, 12). Словник української мови в 11 томах
  8. парсуна — Парсуна, -ни ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483. Словник української мови Грінченка