парламентер
ПАРЛАМЕНТЕ́Р, а, ч.
Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою.
Якуб Собєський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру (З. Тулуб);
// розм. Про людину, уповноважену вести які-небудь переговори, про що-небудь домовлятися.
Пояснення художника вони не зрозуміють, шедевр від мазанини епігона самі не відрізнять. Їм потрібен свій провідник до царства Муз, як і художникам потрібен певний парламентер на переговорах з великим, але малознаючим живопис, бізнесом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парламентер — парламенте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- парламентер — -а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парламентер — парламенте́р (франц. parlementaire, від parler – говорити) особа, уповноважена військовим командуванням однієї з воюючих сторін провадити переговори з військовим командуванням іншої воюючої сторони на театрі воєнних дій. Словник іншомовних слів Мельничука
- парламентер — ПАРЛАМЕНТЕ́Р, а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. Якуб Собєський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552). Словник української мови в 11 томах