парламентер
парламенте́р
-а, ч.
Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парламентер — парламенте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- парламентер — ПАРЛАМЕНТЕ́Р, а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. Якуб Собєський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру (З. Тулуб); // розм. Словник української мови у 20 томах
- парламентер — парламенте́р (франц. parlementaire, від parler – говорити) особа, уповноважена військовим командуванням однієї з воюючих сторін провадити переговори з військовим командуванням іншої воюючої сторони на театрі воєнних дій. Словник іншомовних слів Мельничука
- парламентер — ПАРЛАМЕНТЕ́Р, а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. Якуб Собєський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552). Словник української мови в 11 томах