пароксизм

ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч.

1. чого і без дод. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби.

Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Леся Українка);

Тіц, зціпивши зуби, раптом почав дрібно тремтіти в нападі м'язового пароксизму (О. Довженко);

* У порівн. Він був немов у пароксизмі – груди підносилися і опадали швидко, .. перед очима все крутилося (І. Франко);

// перен. Раптовий приступ якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його.

Я було встаю й мушу одягаться та чепуриться, щоб вволить його дурну волю та йти з ним, куди потягне його пароксизм нудьги (І. Нечуй-Левицький);

Пан Вавжак шепнув їй щось на вухо, що викликало в неї справжній пароксизм сміху (Я. Галан);

// перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь.

– Що за дивний у них пароксизм книголюбства! (О. Донченко);

Старий (ку намаганні якось бути почутим, зіп'явсь на лаву, в пароксизмі гніву (Л. Костенко).

2. геол. Різке посилення діяльності внутрішніх сил Землі, що викликає гороутворення, магнетизм і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пароксизм — парокси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пароксизм — (хвороби) напад, загострення, сов. приступ; (почуття) збудження, вияв, прояв, спалах. Словник синонімів Караванського
  3. пароксизм — -у, ч. 1》 чого і без додатка. Сильний напад, раптове загострення якої-небудь хвороби. || перен. Раптовий напад якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його. || перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пароксизм — (мед.) напад, перепад, наворот Словник чужослів Павло Штепа
  5. пароксизм — парокси́зм (від грец. παροξυσμός – подразнення) 1. Сильний приступ хворобливого стану; виникає через різні проміжки часу і є проявом захворювання (напр., малярії, подагри). 2. Переносно – гостра форма переживання якогось почуття (напр., гніву, сміху тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пароксизм — ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Словник синонімів української мови
  7. пароксизм — Парокси́зм, -му; -си́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без додатка. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах