1. Словник синонімів української мови

пароксизм

ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Козаченко); Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти сей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка); Юрій відчув напад нудьги. Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); З комісаром стався серйозний припадок істерики (Д. Бедзик); Зараз у нього істерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів (А. Кримський). — Пор. 2. спа́лах.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пароксизм — парокси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пароксизм — (хвороби) напад, загострення, сов. приступ; (почуття) збудження, вияв, прояв, спалах. Словник синонімів Караванського
  3. пароксизм — -у, ч. 1》 чого і без додатка. Сильний напад, раптове загострення якої-небудь хвороби. || перен. Раптовий напад якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його. || перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пароксизм — (мед.) напад, перепад, наворот Словник чужослів Павло Штепа
  5. пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без дод. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Леся Українка); Тіц, зціпивши зуби... Словник української мови у 20 томах
  6. пароксизм — парокси́зм (від грец. παροξυσμός – подразнення) 1. Сильний приступ хворобливого стану; виникає через різні проміжки часу і є проявом захворювання (напр., малярії, подагри). 2. Переносно – гостра форма переживання якогось почуття (напр., гніву, сміху тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пароксизм — Парокси́зм, -му; -си́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без додатка. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах