пароксизм
ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч.
1. чого і без додатка. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби.
Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Л. Укр., V, 1956, 307);
Тіц, зціпивши зуби, раптом почав дрібно тремтіти в нападі м’язового пароксизму (Довж., І, 1958, 359);
*У порівн. Він був немов у пароксизмі — груди підносилися і опадали швидко,.. перед очима все крутилося (Фр., V, 1951, 248);
// перен. Раптовий приступ якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його.
Я було встаю й мушу одягаться та чепуриться, щоб вволить його дурну волю та йти з ним, куди потягне його пароксизм нудьги (Н.-Лев., І, 1956, 608);
Пан Вавжак шепнув їй щось на вухо, що викликало в неї справжній пароксизм сміху (Галан, Гори.., 1956, 144);
// перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь.
— Що за дивний у них пароксизм книголюбства! (Донч., V, 1957, 308);
В жорстокі часи розгулу самодержавної тиранії і пароксизмів загниваючого кріпосництва Добролюбов висував і відстоював ідею селянської революції (Рад. Укр., 29.Х 1961, 3).
2. Геол. Різке посилення діяльності внутрішніх сил Землі, що викликає горотворення, магнетизм і т. ін.
Значення в інших словниках
- пароксизм — парокси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пароксизм — (хвороби) напад, загострення, сов. приступ; (почуття) збудження, вияв, прояв, спалах. Словник синонімів Караванського
- пароксизм — -у, ч. 1》 чого і без додатка. Сильний напад, раптове загострення якої-небудь хвороби. || перен. Раптовий напад якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його. || перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пароксизм — (мед.) напад, перепад, наворот Словник чужослів Павло Штепа
- пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без дод. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Леся Українка); Тіц, зціпивши зуби... Словник української мови у 20 томах
- пароксизм — парокси́зм (від грец. παροξυσμός – подразнення) 1. Сильний приступ хворобливого стану; виникає через різні проміжки часу і є проявом захворювання (напр., малярії, подагри). 2. Переносно – гостра форма переживання якогось почуття (напр., гніву, сміху тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- пароксизм — ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Словник синонімів української мови
- пароксизм — Парокси́зм, -му; -си́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)