1. Словник української мови у 20 томах

парубочити

ПАРУБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал.

Парубкувати.

Парубочили ми з Хомою, як рідні брати (І. Франко);

– Ей, сину, час ще парубочити... (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубочити — парубо́чити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. парубочити — -чу, -чиш, недок., діал. Парубкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парубочити — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови
  4. парубочити — ПАРУБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Парубкувати. Парубочили ми з Хомою, як рідні брати (Фр., І, 1955, 68); — Ей, сину, час ще парубочити… (Ірчан, II, 1958, 88). Словник української мови в 11 томах