парубочити
ПАРУБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Парубкувати.
Парубочили ми з Хомою, як рідні брати (Фр., І, 1955, 68);
— Ей, сину, час ще парубочити… (Ірчан, II, 1958, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парубочити — парубо́чити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- парубочити — -чу, -чиш, недок., діал. Парубкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парубочити — ПАРУБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Парубкувати. Парубочили ми з Хомою, як рідні брати (І. Франко); – Ей, сину, час ще парубочити... (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
- парубочити — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови