пахтіти
ПАХТІ́ТИ¹, ти́ть, недок., розм.
1. Те саме, що па́хнути.
А Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Л. Глібов);
Весна була як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (Остап Вишня);
// безос.
Шуміли вишні по садах рясні, пахтіло квітами (В. Сосюра).
2. Відгонити, віддавати чим-небудь.
Суп пахтів димом, у ньому бракувало картоплі, засмажив його Корн маргарином (П. Загребельний);
Не так давно він повернувся з поля бою, Ще димом, порохом його рука пахтить (М. Стельмах).
ПАХТІ́ТИ², хчу́, хти́ш, недок., розм., рідко.
Те саме, що па́хкати.
Реут довго мовчав, пахтів димом, зривав з цигарки смужки тонкого паперу (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пахтіти — пахті́ти 1 дієслово недоконаного виду пахнути розм. пахті́ти 2 дієслово недоконаного виду пахкати рідко Орфографічний словник української мови
- пахтіти — 1. ПАХНУТИ; 2. (люлькою) пахкати. Словник синонімів Караванського
- пахтіти — див. пахнути Словник синонімів Вусика
- пахтіти — I -тить, недок., розм. 1》 Те саме, що пахнути. || безос. 2》 Відгонити, віддавати чим-небудь. II -хчу, -хтиш, недок., розм., рідко. Те саме, що пахкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пахтіти — I. ВІДГО́НИТИ чим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИ розм., ТХНУ́ТИ розм.; ПРИПАХА́ТИ розм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИ фам. (про сильний неприємний запах). Словник синонімів української мови
- пахтіти — Пахті́ти, пахчу́, пахти́ш, -ти́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пахтіти — ПАХТІ́ТИ¹, ти́ть, недок., розм. 1. Те саме, що па́хнути. А Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл., Вибр., 1951, 23); Весна була як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (Вишня, День.. Словник української мови в 11 томах
- пахтіти — Пахтіти, -хчу, -тиш гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб. Словник української мови Грінченка