1. Словник української мови у 20 томах

пацюк

ПАЦЮ́К¹, а́, ч.

Шкідливий ссавець родини мишачих, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур.

Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Панас Мирний);

Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (М. Руденко);

З .. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур – пацюк (з наук. літ.);

* У порівн. – Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (М. Стельмах);

// перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі.

– Нарада? – .. крикнув котрийсь з гурту солдатів .. – Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (А. Головко).

ПАЦЮ́К², а́, ч., розм.

Те саме, що порося́.

Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Г. Хоткевич);

// перен., зневажл. Про товсту людину.

– Значить, тиловий годований пацюк – фельдфебель Готт – робить те, що треба.., пане полковнику? – гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацюк — Пацюк: — кабан [15] — свиня, кабан [I] — «Пацюк» — пояснено «свиня, кабан». Для точності значення цього слова слід слово «свиня» пропустити. [MО,I] Словник з творів Івана Франка
  2. пацюк — пацю́к 1 іменник чоловічого роду, істота щур пацю́к 2 іменник чоловічого роду, істота порося розм. Орфографічний словник української мови
  3. пацюк — Щур; ЖМ. порося, жм. паця; (- людину) ЗН. гладун. Словник синонімів Караванського
  4. пацюк — I -а, ч. 1》 Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. 2》 перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. II -а, ч., розм. Те саме, що порося. || перен., зневажл. Про товсту людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пацюк — (-а) ч.; мол. Зрадник. Пацюк — зрадник. Синон.: редиска, стукач (КСМС). Словник жарґонної лексики української мови
  6. пацюк — хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Фразеологічний словник української мови
  7. пацюк — I. ПАЦЮ́К (мишоподібний шкідливий ссавець), ЩУР. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко); У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  8. пацюк — Пацю́к, -ка́; -цюки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пацюк — ПАЦЮ́К¹, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови в 11 томах
  10. пацюк — Пацюк, -ка м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. Словник української мови Грінченка