1. Словник української мови в 11 томах

пацюк

ПАЦЮ́К¹, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур.

Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Мирний, III, 1954, 161);

Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (Руд., Вітер.., 1958, 97);

З.. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур — пацюк (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 451);

*У порівн. — Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (Стельмах, II, 1962, 412);

// перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі.

— Нарада? — ..крикнув котрийсь з гурту солдатів.. — Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (Головко, II, 1957, 531).

ПАЦЮ́К², а́, ч., розм. Те саме, що порося́.

Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Хотк., II, 1966, 192);

// перен., зневажл. Про товсту людину.

— Значить, тиловий годований пацюк — фельдфебель Готт — робить те, що треба.., пане полковнику? — гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (Автом., Так народж. зорі, 1960, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацюк — Пацюк: — кабан [15] — свиня, кабан [I] — «Пацюк» — пояснено «свиня, кабан». Для точності значення цього слова слід слово «свиня» пропустити. [MО,I] Словник з творів Івана Франка
  2. пацюк — пацю́к 1 іменник чоловічого роду, істота щур пацю́к 2 іменник чоловічого роду, істота порося розм. Орфографічний словник української мови
  3. пацюк — Щур; ЖМ. порося, жм. паця; (- людину) ЗН. гладун. Словник синонімів Караванського
  4. пацюк — I -а, ч. 1》 Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. 2》 перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. II -а, ч., розм. Те саме, що порося. || перен., зневажл. Про товсту людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пацюк — ПАЦЮ́К¹, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишачих, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови у 20 томах
  6. пацюк — (-а) ч.; мол. Зрадник. Пацюк — зрадник. Синон.: редиска, стукач (КСМС). Словник жарґонної лексики української мови
  7. пацюк — хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Фразеологічний словник української мови
  8. пацюк — I. ПАЦЮ́К (мишоподібний шкідливий ссавець), ЩУР. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко); У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  9. пацюк — Пацю́к, -ка́; -цюки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пацюк — Пацюк, -ка м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. Словник української мови Грінченка