1. Фразеологічний словник української мови

пацюк

хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Васильченко); // Дуже негарний, непривабливий, неприємний. — Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць…— Гарна… мордою хоч пацюки бий (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацюк — Пацюк: — кабан [15] — свиня, кабан [I] — «Пацюк» — пояснено «свиня, кабан». Для точності значення цього слова слід слово «свиня» пропустити. [MО,I] Словник з творів Івана Франка
  2. пацюк — пацю́к 1 іменник чоловічого роду, істота щур пацю́к 2 іменник чоловічого роду, істота порося розм. Орфографічний словник української мови
  3. пацюк — Щур; ЖМ. порося, жм. паця; (- людину) ЗН. гладун. Словник синонімів Караванського
  4. пацюк — I -а, ч. 1》 Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. 2》 перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. II -а, ч., розм. Те саме, що порося. || перен., зневажл. Про товсту людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пацюк — ПАЦЮ́К¹, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишачих, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови у 20 томах
  6. пацюк — (-а) ч.; мол. Зрадник. Пацюк — зрадник. Синон.: редиска, стукач (КСМС). Словник жарґонної лексики української мови
  7. пацюк — I. ПАЦЮ́К (мишоподібний шкідливий ссавець), ЩУР. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко); У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  8. пацюк — Пацю́к, -ка́; -цюки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пацюк — ПАЦЮ́К¹, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови в 11 томах
  10. пацюк — Пацюк, -ка м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. Словник української мови Грінченка