пахнути

ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

(і) (бли́зько) не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих (на дачі) не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); (Залєський:) Справа у мене до тебе є. (Ганна:) Справа? (Залєський:) Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує (Тимко) вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне (смерди́ть) земле́ю від кого. Хто-небудь близький до смерті. Од неї пахне вже землею, Уже й мене не пізнає! (Т. Шевченко); Чи вам же пристало балакати про кохання?.. Від вас же землею смердить! (М. Кропивницький).

тюрма́ па́хне кому. Хтось може бути ув’язненим. — Мене пожалійте, дітей моїх і онуків, бо я вам добро зробив, а мені тюрма пахне (В. Дрозд).

чим (яки́м ду́хом) па́хне. Що буде, яка ситуація або що загрожує і т. ін. (перев. про щось неприємне). Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, .. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук); — Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахнути — (видавати запах, здебільшого приємний) пахтіти, (більшою мірою) пахкотіти, духмяніти. Словник синонімів Полюги
  2. пахнути — па́хнути дієслово недоконаного виду мати запах пахну́ти дієслово доконаного виду повіяти розм. Орфографічний словник української мови
  3. пахнути — Пахтіти, духмяніти, сходити пахощами, р. душіти, (недобре) тхнути, (злегка) відгонити; (чим) скидатися <�виглядати> на що; (- дорогу) передбачатися, лежати. Словник синонімів Караванського
  4. пахнути — Відгонити (чим), віддавати (запахом), дихати (чим), духмянити, духмяніти, душіти, пахніти, пахтіти, тхнути Фразеологічні синоніми: бити в ніс; вдаряти в ніс; видихати аромат; видихати запах; випускати дух; відгонити духом; відгонити пахощами... Словник синонімів Вусика
  5. пахнути — I п`ахнути-ну, -неш; мин. ч. пах, -ла, -ло і пахнув, -нула, -нуло; недок. 1》 чим і без додатка. Видавати, виділяти який-небудь запах. || безос. || перен. Нагадувати про кого-, що-небудь; нагадавши про себе, приваблювати. 2》 чим, перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пахнути — Духмяніти, задухмянівати, задухмяніти, здухмянювати, здухмяніти, надухмянювати, надухмяніти, понадухмянювати, одухмянювати, одухмяніти, подухмянювати, подухмяніти, удухмянювати, удухмяніти, повдухмянювати, пахтіти, запахтіти, напахтіти, опахтіти, попахтіти, спахтіти Словник чужослів Павло Штепа
  7. пахнути — ПАХНУ́ТИ, не́, док., розм. Повіяти, донестися або обдати, охопити (про вітер, запах, тепло, холод і т. ін.). Свіжий вітрець пахнув йому в гаряче лице (Панас Мирний); Передранкова вогкість пахнула мені назустріч, коли я розчинив двері надвір (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. пахнути — па́хнути: ◊ то не добром па́хне про передчуття чогось лихого (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. пахнути — I. ВІДГО́НИТИ чим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИ розм., ТХНУ́ТИ розм.; ПРИПАХА́ТИ розм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИ фам. (про сильний неприємний запах). Словник синонімів української мови
  10. пахнути — ПА́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. пах, ла, ло і па́хнув, нула, ло; недок. 1. чим і без додатка. Видавати, виділяти який-небудь запах. Пахла земля, пахли недавно зрубані дерева, солома, і навіть старий півзотлілий пліт з перелазом хотів, здавалося... Словник української мови в 11 томах
  11. пахнути — Па́хнути, -ну, -неш гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. Стор. МПр. 80. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. Ном. № 5142. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Словник української мови Грінченка