пелюстка
ПЕЛЮ́СТКА, и, ж.
1. Окремий листок із віночка квітки.
Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Леся Українка);
Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (М. Терещенко);
Квітка [гороху] складається з п'яти пелюсток: верхньої – прапорця, двох бокових – весел, або крил, і двох нижніх, що утворюють так званий човник (з наук. літ.);
* Образно. Тоді, як ще листя зелене було, Як трави стояли і квіти пахтіли, Кудись несподівано сонце зайшло І білі пелюстки снігів полетіли (О. Олесь);
* У порівн. Уста розтулені коралями красніють, І зуби перлами добірними біліють, А щоки – як троянд рожеві пелюстки (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. Листок капусти.
Ніна .. якийсь час стояла на порозі кухні, стежачи за служницею, що хутко-хутко краяла на столі білі пелюстки капусти... (Олесь Досвітній).
Значення в інших словниках
- пелюстка — пелю́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пелю́стки Орфографічний словник української мови
- пелюстка — [пеил'устка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -стки, -сток дв'і пеил'усткие Орфоепічний словник української мови
- пелюстка — -и, ж. 1》 Окремий листок із віночка квітки. 2》 рідко. Листок капусти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пелюстка — ПЕЛЮ́СТКА (окремий листок із віночка квітки), ПЕЛЮСТО́К, ПЛАТО́К діал. На стеблині польового маку встигла розправитись лише одна червона, як жарина, пелюстка (С. Словник синонімів української мови
- пелюстка — Пелю́стка, -тки, -тці; -лю́стки́, -лю́сто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пелюстка — ПЕЛЮ́СТКА, и, ж. 1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Л. Укр., І, 1951, 151); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (Тер. Словник української мови в 11 томах