1. Орфоепічний словник української мови

пелюстка

пелю́стка

[пеил'устка]

-сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -стки, -сток

дв'і пеил'усткие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пелюстка — пелю́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пелю́стки Орфографічний словник української мови
  2. пелюстка — -и, ж. 1》 Окремий листок із віночка квітки. 2》 рідко. Листок капусти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пелюстка — ПЕЛЮ́СТКА, и, ж. 1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Леся Українка); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пелюстка — ПЕЛЮ́СТКА (окремий листок із віночка квітки), ПЕЛЮСТО́К, ПЛАТО́К діал. На стеблині польового маку встигла розправитись лише одна червона, як жарина, пелюстка (С. Словник синонімів української мови
  5. пелюстка — Пелю́стка, -тки, -тці; -лю́стки́, -лю́сто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пелюстка — ПЕЛЮ́СТКА, и, ж. 1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Л. Укр., І, 1951, 151); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (Тер. Словник української мови в 11 томах