1. Словник української мови у 20 томах

пелюшка

ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж.

Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят.

Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П. Чубинський);

А щось не по його – знову пхенькав [Матвійко] і всім тілом вив'юнювався із бабиних пут, якими було його закручено поверх пелюшок – бабиною крайкою (Григорій Тютюнник).

◇ Ви́рости з пелюшо́к див. вироста́ти;

Збира́тися (поспіша́ти, ква́питися), як све́кор пелюшо́к (пелюшки́) пра́ти див. збира́тися;

(1) З пелюшо́к – з раннього дитинства; змалку.

[Кнур:] Чого ж ти хотіла, шоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько [тільки] що на ноги знялася.., світа ще не бачила (Панас Мирний);

Вродилась [Віра] ніби королівна, так само, як і її сини – з пелюшок великі паненята (М. Лазорський);

То скіки [скільки] ж мовчати? Доки всіх пересадять та по тюрмах погноять?.. От за дітей уже взялися. Це що, уже й діти ворогами народу стали? Скоро й з пелюшок хапати почнемо (А. Дімаров);

Від пелюшо́к.

– І рай і пекло – все в тобі, людино. Від пелюшок – до смерті, до загину (Л. Скирда);

Як све́кор пелюшки́ (пелюшо́к) пра́ти див. све́кор.

ПЕЛЮ́ШКА², и, ж.

Кормова трав'яниста рослина родини бобових, схожа на горох; кормовий горох.

Кормовий люпин вирощують у суміші з вівсом, сераделою, пелюшкою, кукурудзою (з наук.-попул. літ.);

У рослин пелюшки .. квітки червоні, лілові та інших відтінків, а у гороху – білі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пелюшка — пелю́шка 1 іменник жіночого роду простиральце * Але: дві, три, чотири пелю́шки пелю́шка 2 іменник жіночого роду рослина * Але: дві, три, чотири пелю́шки Орфографічний словник української мови
  2. пелюшка — [пеил'ушка] -шкие, д. і м. -л'ус'ц'і, мн. -шки, -шок дв'і пеил'ушкие Орфоепічний словник української мови
  3. пелюшка — I -и, ж. Невеличке простирадельце, в яке загортають немовлят. II -и, ж. Кормова трав'яниста рослина родини бобових, схожа на горох; кормовий горох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пелюшка — Коли не вмер в пелюшках, то в ряднині не загину. Якщо вижив у малому віці, то і в дорослому дам собі раду, хоч і бідую. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. пелюшка — Однорічна трав'яниста рослина родини бобових, споріднена з культурним горохом; листя вел., пурпурово-плямисте; квіти блакитно-пурпурові; вирощують на зелений корм, сіно, силос, сінаж. Універсальний словник-енциклопедія
  6. пелюшка — ви́рости з пелюшо́к. Стати дорослим, самостійним. На делікатне зауваження батька син зухвало відповів: “Тату, ти, очевидно, забув, що я вже давно виріс з пелюшок” (З журналу). з пелюшо́к. З раннього дитинства; змалку. Фразеологічний словник української мови
  7. пелюшка — ПОВИТО́К, ПОВИТТЯ́, ПЕЛЮШКИ́. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П. Чубинський). ГОРО́Х (рослина); ПЕЛЮ́ШКА розм. (кормовий). — Мамо, а солодкий горох ми посадимо тут? (М. Словник синонімів української мови
  8. пелюшка — Пелю́шка, -шки, -шці; -шки́, -шо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пелюшка — ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  10. пелюшка — Пелюшка, -ки ж. Пеленка. см. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378. Словник української мови Грінченка