пелюшка

ви́рости з пелюшо́к. Стати дорослим, самостійним. На делікатне зауваження батька син зухвало відповів: “Тату, ти, очевидно, забув, що я вже давно виріс з пелюшок” (З журналу).

з пелюшо́к. З раннього дитинства; змалку. (Кнур:) Чого ж ти хотіла, шоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько (тільки) що на ноги знялася.., світа ще не бачила (Панас Мирний); Вродилась (Віра) ніби королівна, так само, як і її сини — з пелюшок великі паненята (М. Лазорський); То скіки (скільки) ж мовчати? Доки всіх пересадять та по тюрмах погноять?.. От за дітей уже взялися. Це що, уже й діти ворогами народу стали? Скоро й з пелюшок хапати почнемо (А. Дімаров). від пелюшо́к. — І рай і пекло — все в тобі, людино. Від пелюшок — до смерті, до загину (Л. Скирда).

як све́кор пелюшки́ (пелюшо́к) пра́ти, зі сл. збира́тися, бра́ти і т. ін. З неохотою; повільно, дуже довго. (Галина:) Та говори, а то збирається, як свекор пелюшки прати (М. Зарудний); Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пелюшка — пелю́шка 1 іменник жіночого роду простиральце * Але: дві, три, чотири пелю́шки пелю́шка 2 іменник жіночого роду рослина * Але: дві, три, чотири пелю́шки Орфографічний словник української мови
пелюшка — [пеил'ушка] -шкие, д. і м. -л'ус'ц'і, мн. -шки, -шок дв'і пеил'ушкие Орфоепічний словник української мови
пелюшка — I -и, ж. Невеличке простирадельце, в яке загортають немовлят. II -и, ж. Кормова трав'яниста рослина родини бобових, схожа на горох; кормовий горох. Великий тлумачний словник сучасної мови
пелюшка — ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П. Словник української мови у 20 томах
пелюшка — Коли не вмер в пелюшках, то в ряднині не загину. Якщо вижив у малому віці, то і в дорослому дам собі раду, хоч і бідую. Приповідки або українсько-народня філософія
пелюшка — Однорічна трав'яниста рослина родини бобових, споріднена з культурним горохом; листя вел., пурпурово-плямисте; квіти блакитно-пурпурові; вирощують на зелений корм, сіно, силос, сінаж. Універсальний словник-енциклопедія
пелюшка — ПОВИТО́К, ПОВИТТЯ́, ПЕЛЮШКИ́. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П. Чубинський). ГОРО́Х (рослина); ПЕЛЮ́ШКА розм. (кормовий). — Мамо, а солодкий горох ми посадимо тут? (М. Словник синонімів української мови
пелюшка — Пелю́шка, -шки, -шці; -шки́, -шо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пелюшка — ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (Чуб. Словник української мови в 11 томах
пелюшка — Пелюшка, -ки ж. Пеленка. см. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378. Словник української мови Грінченка