переболіти

ПЕРЕБОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Перенести яку-небудь хворобу.

Все якась невдача так і тягне чоловіка за поли: то худібка переболіє, то щось не вродить, а щось град виб'є чи сонце випалить (М. Стельмах);

// перен. Особливо гостро, тяжко пережити що-небудь.

Я пережив, переболів чимало! Було там дещо радості, краси, Але найбільше по хребті вдаряло (І. Франко);

[Віра Михайлівна:] За ці три доби скільки я передумала й переболіла! (Я. Мамонтов).

2. розм. Перенести багато хвороб.

Дитина переболіла багатьма хворобами;

// Перенести яку-небудь хворобу (про всіх або багатьох).

Усі діти переболіли скарлатиною;

// Перенести біль (про всі або багато частин тіла, про всі органи).

Все переболіло: і голова, і руки, й ноги.

3. тільки 3 ос. ить!!! Перестати боліти.

Сидить Семен там [за клунею], зігнувшись, поклав голову на коліна й гуде. Гуде й гуде – вже й спина переболіла і сліз нема, а він гуде (С. Васильченко);

– А як везти? Може, хай переболять [зуби] трохи? – Дамо коней. Везіть... (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переболіти — переболі́ти 1 дієслово доконаного виду перенести хворобу, страждання переболі́ти 2 дієслово доконаного виду перестати боліти Орфографічний словник української мови
  2. переболіти — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  3. переболіти — -ію, -ієш, док. 1》 Перенести яку-небудь хворобу. 2》 розм. Перенести багато хвороб. || Перенести яку-небудь хворобу (про всіх чи багатьох). || Перенести біль (про всі чи багато частин тіла, про всі органи). 3》 тільки 3 ос. Перестати боліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переболіти — переболі́ти душе́ю (се́рцем) за кого і без додатка. Пережити велику тривогу, зазнати страждань. От тільки переболів душею за тебе, голубочко моя (М. Коцюбинський); (Параска:) Зніметься (Мар’яна), піде та гляди — аж до півночі нема.. Фразеологічний словник української мови
  5. переболіти — ПЕРЕБОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Перенести яку-небудь хворобу. Все якась невдача так і тягне чоловіка за поли: то худібка переболіє, то щось не вродить, а щось град виб’є чи сонце випалить (Стельмах, І, 1962, 567); // перен. Словник української мови в 11 томах
  6. переболіти — Переболіти, -лю, -лиш гл. 1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит. Фр. Пр. 103. 2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне. МВ. ІІ. 41. Словник української мови Грінченка