1. Фразеологічний словник української мови

переболіти

переболі́ти душе́ю (се́рцем) за кого і без додатка. Пережити велику тривогу, зазнати страждань. От тільки переболів душею за тебе, голубочко моя (М. Коцюбинський); (Параска:) Зніметься (Мар’яна), піде та гляди — аж до півночі нема.., а тут ждеш, ждеш, передумаєш, переболієш серцем, поки прийде (С. Васильченко).

се́рце переболі́ло (перегорі́ло, перекипі́ло і т. ін.); душа́ переболі́ла (перегорі́ла, перекипі́ла і т. ін.) у кого, чиє (чия) і без додатка. Хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги і т. ін. А скільки сліз вилила за ним! А скільки серце в мене переболіло, як пішов він на чужину! (І. Нечуй-Левицький); Це її (матері) геть спрацьоване серце .. переболіло за їхні двійки й закохання (І. Муратов); — Так і не вдалося зазирнути в рідні краї. .. Раз перекипіло серце — і баста. Навіщо вдруге ятрити? (Григорій Тютюнник); — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть! Моя душа переболіла… моє серце схне (сохне)! (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переболіти — переболі́ти 1 дієслово доконаного виду перенести хворобу, страждання переболі́ти 2 дієслово доконаного виду перестати боліти Орфографічний словник української мови
  2. переболіти — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  3. переболіти — -ію, -ієш, док. 1》 Перенести яку-небудь хворобу. 2》 розм. Перенести багато хвороб. || Перенести яку-небудь хворобу (про всіх чи багатьох). || Перенести біль (про всі чи багато частин тіла, про всі органи). 3》 тільки 3 ос. Перестати боліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переболіти — ПЕРЕБОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Перенести яку-небудь хворобу. Все якась невдача так і тягне чоловіка за поли: то худібка переболіє, то щось не вродить, а щось град виб'є чи сонце випалить (М. Стельмах); // перен. Особливо гостро, тяжко пережити що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. переболіти — ПЕРЕБОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Перенести яку-небудь хворобу. Все якась невдача так і тягне чоловіка за поли: то худібка переболіє, то щось не вродить, а щось град виб’є чи сонце випалить (Стельмах, І, 1962, 567); // перен. Словник української мови в 11 томах
  6. переболіти — Переболіти, -лю, -лиш гл. 1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит. Фр. Пр. 103. 2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне. МВ. ІІ. 41. Словник української мови Грінченка