переболілий
се́рце переболі́ло (перегорі́ло, перекипі́ло і т. ін.); душа́ переболі́ла (перегорі́ла, перекипі́ла і т. ін.) у кого, чиє (чия) і без додатка. Хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги і т. ін. А скільки сліз вилила за ним! А скільки серце в мене переболіло, як пішов він на чужину! (І. Нечуй-Левицький); Це її (матері) геть спрацьоване серце .. переболіло за їхні двійки й закохання (І. Муратов); — Так і не вдалося зазирнути в рідні краї. .. Раз перекипіло серце — і баста. Навіщо вдруге ятрити? (Григорій Тютюнник); — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть! Моя душа переболіла… моє серце схне (сохне)! (Марко Вовчок).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переболілий — переболі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переболілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до переболіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- переболілий — ПЕРЕБОЛІ́ЛИЙ, а, е. Прикм. до переболі́ти 1. І от стою я край могили нині, Під тяжею переболілих літ... (М. Старицький); Вони ніби заново впивалися своїм почуттям, віднайденим, переболілим і від того ще більш спраглим, ще більш солодким (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- переболілий — ПЕРЕБОЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до переболі́ти 1. І от стою я край могили нині, Під тяжею переболілих літ… (Стар., Вибр., 1959, 19); Вони ніби заново впивалися своїм почуттям, віднайденим, переболілим і від того ще більш спраглим, ще більш солодким (Гончар, Людина.., 1960, 4). Словник української мови в 11 томах